Історія написання твору «Думи мої, думи мої…»
Після арешту Т. Шевченка за участь в Кирило-Мефодіївському товаристві, його ув’язнено в казематах Третього відділу. Незабаром було виголошено вирок — призначити солдатом в Оренбурзький окремий корпус.
Папорт твору
Літературний рід — лірика.
Жанр — вірш.
Вид лірики — інтимна.
Мотиви:
- звернення Т. Шевченка до своїх дум із сподіванням і вірою у вільне життя співвітчизників;
-любов до Батьківщини та сум за нею в чужому краї; творчість як єдина втіха на засланні.
Ідея: Тільки впевненість у щасливе життя, наполегливість допоможе змінити соціальний устрій; засудження слабкості, поневірянь, байдужості, що роблять людину рабом.
Основна думка: Думка про нещасливу долю свого народу не залишає поета протягом усього часу перебування на солдатчині.
Основні художні засоби
Звертання: «думи мої», «мої голуб’ята», «мої любі».
Епітети: «думи мої єдині», «лиха година», «тихими речами», «сизокрилі голуб’ята», «Дніпро широкий»
Порівняння: «привітаю, як діток».
Повтор («думи мої, думи мої»).
3. Прослухайте баладу тут
4.Опрацюйте аналіз балади.
Балада "Причинна"
«Причинна» - один із найбільш ранніх творів Т.Шевченка.
За жанром цей твір Т. Шевченка - романтична балада.
Балада - ліро-епічний твір з драматичним сюжетом. Баладі властиві невелика кількість персонажів, підкреслена узагальненість, відсутність деталізації, стислість викладу матеріалу, «магічна» музичність. Балади пов’язані з народними легендами й переказами, поєднують у собі перекази й пісні.
В українській поезії XIX століття до балади звертались поети П. Гулак- Артемовський, А. Боровиковський, І. Вагилевич, Ю. Федькович, Б. Грінченко та ін.
Образи твору узагальнено-романтизовані - закохані й розлучені козак і дівчина. Романтичний характер поезії підкреслено зображенням бурхливої ночі на Дніпрі, пейзаж уже на початку твору формує й органічно передає почуття і настрої героїні - дівчини, яка розлучена з коханим і через надмірну тугу втратила розум, стала причинною (так-бо ворожка зробила, щоб не страждала).
Твір має усі ознаки балади: динамічний сюжет, драматизм ситуації, нарощування (градація) драматичного ефекту (дівчина, не дочекавшись коханого, гине; накладає на себе руки з розпачу й її коханий козак, що повернувся, та не застав дівчину живою - така фабула нагадує смерть Ромео і Джульєтти з трагедії Шекспіра), фантастичні елементи (поява русалок, їх пісні й ігрища, позбавлення життя дівчини - русалки її залоскотали до смерті...).
Мова балади чарує мелодійністю, вишуканою простотою ритму, що зумовило перетворення частин балади на пісні. Так, на слова прологу Д. Крижанівський написав пісню «Реве та стогне Дніпр широкий», що стала народною. Відомим романсом є також ліричний авторський відступ «Така її доля», музику до якого створив В. Заремба.
Уже рання творчість показує, що Т. Шевченко чудово володів законами віршування: за допомогою алітерації створюється нічний пейзаж бурі на Дніпрі (Реве та стогне Дніпр широкий, сердитий вітер завива...), коли ми ясно чуємо рокотання хвиль і рев потужного вітру; змінюючи віршовий розмір частин балади (оповідна частина написана двоскладовими віршовими розмірами - ямбом чи хореєм, а авторські відступи мають більш розлогий характер, бо написані амфібрахієм), лексику (просторічні слова - обіщався, гульк, нічичирк, зареготались тощо, а також пестливі - дівчинонька, козаченько, коник вороненький вживає поряд із літературно унормованими), вдало поєднує різні стилі, змінює характер мовлення.
5.Підготуйтесь до опитування за цими творами.
Тема. Пам'ятки оригінальної літератури княжої Руси-України
Немає коментарів:
Дописати коментар